Сер 11

Київ під час війни і зараз. Колаж ФОТО, знятих із одного й того ж місця

Автор: , 11 Сер 2015 в 20:47

 2a6bd07-a-3-internazСєрґєй Ларєнков поєднує архівні військові фото з сучасним виглядом тих місць, де колись відбувалася зйомка.

Пропонуємо переглянути частину фото із серії його колажів, присвяченій воєнному Києву. Сучасні фото столиці зроблені у червні 2012-го, перед початком чемпіонату Європи з футболу.

Столиця України входить до списку тих європейських міст, архітектурне обличчя котрих зазнало разючого удару в період Другої світової війни.

Найбільші культурні і промислові центри Європейського континенту нищили у різний спосіб.

Одні стали жертвами бомбардувань з повітря, як то Дрезден чи Роттердам. Інші постраждали від навмисно спланованих акцій, коли висаджували в повітря весь історичний центр (така доля спіткала Варшаву).

Але в усіх цих випадках руйнівниками були війська армії противника. І лише Київ – єдине європейське місто, яке постраждало від своїх захисників.

Радянська історіографія, звичайно ж, стверджувала, що центр міста був спалений військами вермахту після їхнього вступу до Києва 19 вересня 1941-го року.

Але офіційні архівні документи спростовують це і свідчать, що влітку 1941 року був створений штаб оборони Києва під керівництвом якого і відбувалося масштабне мінування промислових підприємств, урядових і житлових будинків.

Збереглася копія довідки начальника інженерної служби штабу оборони майора Чукарєва, де повідомляється, що “мінування проводилося силами взводу армійського інженерного батальйону і все здійснювалося в тісному контакті з міським комітетом партії.

Мінні поля створювалися в середині міста, на кладовищах, заводських дворах, площах, у парках і садах. Секретар міському партії Шамрило координував ці дії, а також брав участь у формуванні підпільних і диверсійних груп”.

Радянські мінери перетворили центр Києва у руїни

Радянське командування логічно припустило, що після взяття Києва німці займатимуть кращі з помешкань і розпорядилося замінувати майже всі споруди в центрі міста.

Розрахунок виправдався на всі сто. Зайшовши у місто 19 вересня 1941-го року, німці дійсно розташувалися у найвишуканіших будинках на Хрещатику, Прорізній, Інститутській та Пушкінській.

А вже 24 вересня 1941-го року пролунав перший потужний вибух, який розколов навпіл великий чотириповерховий будинок з мансардами і вежами, споруджений 1903-го року за проектом архітектора Городецького.

Ця монументальна споруда за своїми пропорціями і якістю виконання не поступалася кращим зразкам архітектури європейських столиць.

Слідом за цим у повітря злетіли споруди поштамту, Радіотеатру, “Гранд-готелю”, біржі, кількох особняків, серед яких зведений у мавританському стилі унікальної краси будинок Зайцева, і розкішна будівля найбільшого цирку в Європі – цирку Крутикова.

Страшної сили вибух зруйнував найпрестижніший житловий будинок Києва – так званий дім Ґінзбурга. Це був перший київський хмарочос – 12-поверхова споруда на 90 квартир і 500 кімнат.

Потужні вибухи спричинили великі пожежі, які тривали у центрі міста від 24 по 29 вересня і понищили майже всю забудову Хрещатика, наполовину вулиці Прорізної, Городецького і частково Лютеранської, Інститутської, Заньковецької та Грушевського.

Такими чином, центр міста перетворився у суцільне згарище з руїнами будівель, які до цього представляли в архітектурному лику Києва кращі зразки модерну, неоренесансу, класицизму і необароко-рококо.

Загалом восени 1941-го року вибухами та пожежами було знищено 324 споруди, під руїнами яких загинуло кілька сот нацистів. Через неспроможність зупинити вибухи та ліквідувати пожежі, окупаційна влада розпочала масові розстріли киян-заручників.

Першими жертвами стали євреї міста. Тридцять п‘ять тисяч з яких розстріляли вже 29-30 вересня у Бабиному Яру. Сотні киян страчували після кожного випадку підпалу або диверсії підпільників.

Тож за смерть кількох сотень окупантів червоні командири розрахувалися десятками тисяч життів співвітчизників, при цьому перетворивши в руїни одне з найкрасивіших міст Європи.